Дніпропетровський національний університет імені Гончара: кошторис та закупівлі

На науково-дослідні роботи, технічні розробки, підготовку наукових кадрів та на виконання державних цільових програм кошторисом передбачено 9 млн. 810 тис. 458 грн.,

з яких 8 млн. 2 тис. 748 грн. входять у загальний фонд ДНУ ім. Гончара. Спеціальний фонд закладу складає 1млн. 807 тис. 710 грн.

Варто зазначити, що на капітальні трасферти на придбання обладання та предметів довгострокового користування не закладено жодної гривні.
dodatok-1
dodatok-9

Для підготовки кадрів вищим навчальним закладом прописано 264 млн. 774 тис. 200 грн.

З них 208 млн. 54 тис. 200 грн. складає загальний фонд, а спеціальний – 56 млн. 720 тис. грн.

dodatok-7

 

Основними джерелами наповнення спеціального фонду є плата за навчання на контрактній основі та кошти отримані від господарської діяльності.
Найменше університет заробляє здаючи в оренду приміщення та реальзуючи майно, що в сумі становить 930 тис. грн.

dodatok-2

 

Видатки поточного року складають 264 млн. 724 тис. 200 грн., більша частина яких фінансується загальним фондом. Капітальні видатки передбачені в розмірі 50 тис. грн. із спеціального фонду.

dodatok-3

dodatok-8

 

Значну частину поточних видатків складає заробітна плата та нарахування на оплату праці. Вагомими є витрати на використання товарів і послуг – 15 млн. 314 тис. грн. Стипендії, оплата комунальних послуг та енергоносіїв замикають коло найбільших поточних витрат навчального закладу.

dodatok-10

 

Наприкінці весни 2016 року Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара провів конкурсні торги на закупівлю природного газу. Про це повідомляє «Вісник державних закупівель».

 

Перемжцем конкурсу стало ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з яким уклали договір вартістю 22 млн. 217 тис. 735 грн. Фірма поставила замовнику торгів 2 млн. 778 тис. 495м3 природного газу.  Акцептована вартість товару становить 7 тис. 996,32 грн./тис.м3.

dodatok-4

 

Помітно, що майже в той самий період ДНУ ім. О.Гончара замовляв природний газ через переговорну процедуру закупівлі у того ж таки ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», але ціна за тисячу кубічних метрів товару була меншою і становила 7 тис. 188 грн..

dodatok-5

 

Варто зазначити, що фірма-переможець обох закупівель є постійним постачальником природного газу державним установам за завищеними цінами.

За інформацію сайту «Наші гроші» Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» входить в трійку компаній, що продають найдорожчий газ в Україні. Дану фірму також пов’язують з олігархом Дмитром Фірташем.

 

Цікавим є той факт, що за інформацією Міністерства Юстиції України у ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» відсутній кінцевий бенефіціарний власник.

 

Ще одну показову закупівлю, тепер вже електроенергії, ДНУ ім. Гончара провів наприкінці лютого 2016 року. Цього разу постачальник товару визначався через перероворну процедуру.

Переможцем переговорів стало Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», з яким було укладено три договори від 29 лютого 2016 року загальною вартістю 14 млн. 499 тис. 999 грн.. За умовами даних договорів фірма-постачальник мав надати електроенергію в трьох лотах: лот 1 – 9527036 кВт/г. (в т.ч. активна електроенергія корпуси – 6027036 кВт/г., гуртожитки – 3500000 кВт/г.) – 4500000 кВАр/г.; лот 2 – 5000 кВт/г.; Лот 3 – 20300 кВт/г. Тариф прописаний у договорах для всіх корпусів окрім гуртожитків становить – 1,90728 грн./кВтг. Для гуртожитків – 0,789 грн./кВтг

dodatok-6

 

І як в попередніх випадках закупівель акцептовані ціни були суттєво завищені. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлений для гуртожитків тариф 0,57 грн./кВтг. Даної норми дотримано не було. Тількі на завищеному акцепті для гуртожитків було переплачено 0,219 грн. за кВтг.

 

Як повідомляє сайт «Наші гроші» ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» пов’язують з донецьким олігархом Рінатом Ахметовим.

Проаналізувавши фінансову документацію та державні закупівлі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, можна з легкістю робити висновок, що бюджетні кошти розподіляються правильно, а витрачаються не зовсім.