Вишкіл молодорухівців у Прикарпатському Чорному лісі!

Вже восьмий рік поспіль таборування “Чорний Ліс ім. Степана Бандери” збирає активну молодь з усіх куточків України. Цьогоріч табір проводився спільними силами із побратимськими організаціями: “СУМ”, “Права Молодь”, “Аркан Стихій”. На даному патріотично-виховному вишколі молодь навчилась надавати першу медичну допомогу, поводитись в край напружених ситуаціях та виживати в екстримальних умовах маючи мінімальну кількість речей. Звісно, не обійшлось без орієнтування на місцевості.
Як зазначив один із організаторів вишколу, голова Калуської ГО МНР Роман Пілецький, це доволі корисні навички і часто – густо вони стають в нагоді у звичайному буденному житті.
“Що особисто мені сподобалось, так це прийоми самозахисту, методи маскування, заняття із тактичної підготовки. Ми ознайомились із сучасним озброєннями ЗСУ. Також молодь грала у страйкбол та нічну теренівку, де вже на практиці застосовувала завчені вдень навики. Безумовно, тренінги читали досвідчені інструктори”, – поділився Роман Пілецький.
А Лубенська делегація у складі трьох молодорухівців подолала 800 км за 17 год, аби потрапити на довгоочікуваний вишкіл. Лубенчани кажуть, за чотири дні перебування в таборі запаслись енергії на десятки таких подорожей.
“Недарма цей ліс у селі Грабівка звуть Чорним. Навіть вдень ми втрачали із виду своїх товаришів на відстані 30-40 метрів, що вже говорити про сутінки. Саме ці особливості природи дали нам змогу на практиці відточити навики орієнтування. Тренінг з основ розвідки проводив професійний розвідник. Також ми провели нічну тернову гру (“тернівку”), пограли в страйкбол. Думаю така активність пішла нашій молоді тільки на користь. Деяким молодорухівцям було важко вклинитись в організаційний режим таборування: рано вставати, заступати на нічну варту, чергувати. Це можна зрозуміти, сучасна молодь не надто активна, от ми й привчаємо”, – розповідає голова Лубенського осередку МНР Максим Паляниця. З його слів, таборування у Чорному лісі дало змогу юнакам та дівчатам покинути свою домашню зону комфорту, випробувати себе в інших, більш екстремальних умовах. Натомість вони отримали живе спілкування біля вогнища, разом готувати зранку вісяну кашу на згущеному молоці.
” Ми дружньо підтримували один одного, зміцнювали командний дух. Таку енергетику я вперше відчув у Холодному Яру на Черкащині. Чорний ліс – ще одне подібне місце”, – каже Максим.
Доволі серйозним моральним викликом для “чорнолісців” став похід до могили полковника УПА Василя Різуна, керівника 22-го Тактичного відтинку «Чорний ліс». Там молодь прийняла присягу бійців УПА та зобов’язались діяти лише на благо України. Це огорнуло молодь повстанським духом та загартувало.

KrYl6p5s5AU jzh2iSYZ4DM IiJoFXnWdL0 gyd515U2_kI fVSMBGnCzco gbAwouIGiX4 EoDPQd7ap1M EhgS0by0N0U CnUENsG6DJs C6aK2X6vXX4 BLxsAutfhus bJ9BhbQ0ED8 axXzLtmOSCo 11209612_889787261078276_5211420086051683598_n__large 11205007_889787217744947_3421031498616680342_n 11039301_889839804406355_7522238375567740815_n__large 9A15s52rNoI 4a366Sq1jZs 5gV-NXjhUg0