Як я документи Молодого Народного Руху перереєстровував

дмитроtoЦя історія про реформи, які народжуються в муках. Після того як у Молодому Народному Русі було обране нове керівництво, я отримав своє перше організаційне завдання – зареєструвати ці зміни в органах юстиції.
Перший похід до державного реєстратора і… дізнаюся, що форма подачі даних вже два дні як втратила чинність. Дивно, але ж на сайті Мінюсту я нічого про це не бачив, а знайомих телепатів не знайшлось. Повернувшись з нічим додому знайшов таки відповідний наказ, яким старі “форми” замінюються на нові “заяви”. Переглянувши по діагоналі обидва документи, суттєвих відмінностей між ними не знайшов, тим менше перероблювати (але виникло питання до доцільності такої заміни “шило на мило”). Також виявилося, що треба заплатити державне мито за реєстрацію. Але реквізити на оплату треба взяти… в іншому кінці Києві. І це в епоху швидкісного інтернету. Добре, що хоч не поштових голубів треба посилати!
Ранком наступного понеділка я знов біля кабінету держреєстратора Шевченківського району і… вона на лікарняному. Що ж, у Києві епідемія грипу і ніхто не застрахований від подібного. На щастя документи можна було залишити, хоча розглядатися вони будуть реєстратором після лікарняного. Сакральне питання “чи все я заповнив вірно, чи не буде претензій до документації” досі лишалось для мене відкритим.
Знову понеділок, знову я, і знову Міністертво юстиції Почав відчувати себе Хатіко. Вперше велика черга. “І якось швидко вона рухається, занадто швидко”, подумав я заходячи на кабінету. На запитання чи були розглянуті документи МНР отримав відповідь, яка ввела мене у ступор: “Ні і невідомо коли будуть”. о_О
Виявляється сама реєстратор зараз просто приймає документи від організацій, які складає у охайний стовпчик. І все. Бо вносити змін до реєстру вона зараз не може. На закономірне “чому?” мені розповіли, що останні зміни до Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» втратив чинність старий порядок внесення змін до державного реєстру, а нового (сюрприз-сюрприз!) немає. А так, як реєстратор частина виконавчої гілки влади, то їй заборонено все, що не прописано у законі і компетенції вносити зміни вона не має. Як і інші реєстратори і роботу системи, фактично, паралізовано.
Хепі-енду немає, документи МНРу досі серед гори схожих паперів, а я відчуваю себе героєм мультика “Падав минулорічний сніг” – з тієї частини де “він і втретє ходив за ялинкою, і добув її. Але це було вже весною і він відніс ялинку назад”.

Дмитро Бобиренко